Це мій погляд, погляд рядового учасника OpenStreetMap, на причини, які призвели до створення Overture Map Foundation.

Вже минув тиждень з того часу, як було заявлено про створення Overture Map1.

Надійні, прості у використанні та сумісні відкриті картографічні дані, що використовують спільний внесок учасників Overture, які дозволяють розробникам створювати нові картографічні сервіси.

Amazon Web Service, Meta, Microsoft та TomTom під егідою Linux Foundation оголосили про створення Overture Map Foundation.

Це не перший спільний проєкт у сфері картографії, адже до цього вже були різні способи залучити звичайних людей до створення мап. Деякі з них були суто пропрієтарними, інші відкритими.

Найбільш помітний проєкт та такий, що має значний вплив на індустрію створення мап, в першу чергу через збирання даних на місцевості, — OpenStreetMap. До OpenStreetMap існували й інші проєкти, але вони не вистрілили так, як це зробив OpenStreetMap. Це база вільних відкритих геопросторових даних, що підтримується, збирається, оновлюється та публікується спільнотою учасників проєкту на волонтерських засадах. Дані OpenStreetMap поширюються на умовах Ліцензії Open Database License2. Проєкт існує коштом внесків учасників Фундації OpenStreetMap та пожертв від спонсорів проєкту. Фундація OpenStreetMap – неприбуткова організація, зареєстрована у Великобританії, що підтримує проєкт3.

За час свого існування OSM отримав велике визнання через, в першу чергу, свою відкритість. Будь-хто може почати створювати або змінювати дані в OSM після простого процесу реєстрації. Окрім створення даних ви можете використовувати їх як для власних хобі-проєктів, так і для ведення бізнесу. Вже певний час як великі корпорації звернули увагу на таке джерело даних для надання послуг своїм користувачам. Серед таких великих корпорацій, що використовують дані проєкту OpenStreetMap, можна назвати Microsoft, Amazon, Apple, Meta та багато інших, менших за розміром.

Розпочавшись як хобі проєкт в колі друзів, за ці роки OpenStreetMap зайняв дуже значну нішу в сучасній картографії. Він дав можливість, в буквальному сенсі цього слова, додавати людей на мапу. Люди, особливо в країнах що розвиваються, отримали інструмент, який дозволяє їм планувати свій сталий розвиток. Проєкт зайняв власну нішу у використанні волонтерськими гуманітарними організаціями. Для додавання свого села, міста або навіть будинку вам достатньо лише компʼютера та підключення до мережі інтернет. Після першого ознайомлення з проєктом, на що вам знадобиться десь 10-15 хвилин, ви можете ставати до роботи.

Метою фундаторів проєкту було якомога більше спрощення процесу участі в додаванні геопросторових даних для непідготовлених, тих хто немає фахової географічної освіти, учасників. І це дало свої плоди. Кількість зареєстрованих учасників проєкту вже перевищує кілька мільйонів, а обсяг бази даних перевалив за десятки гігабайт.

OpenStreetMap відрізняється власне, доволі спрощеною, схемою даних. Ця схема існує без змін вже впродовж доволі тривалого часу. Вона стала тим рушійним фактором який дозволив швидко популяризувати проєкт. Але зараз, з ростом обсягу бази даних, ці переваги перетворились на недоліки. Вже не можна взяти базу даних всього світу і працювати з нею, саме через ці обмеження та обсяг. У вашого настільного компʼютера не вистачить обчислювальних ресурсів для цього. Щоб тільки викачати весь дамп планети з серверів проєкту вам знадобиться близько двох діб. А для того, щоб розгорнути всі ці дані для подальшого використання вам буде потрібен кластер з десятка потужних серверів і також час, ну і звісно гроші – кілька десятків тисяч доларів, що вже є непіднімним фактором для більшості рядових учасників проєкту. Навіть не всі наукові та дослідницькі установи та проєкти мають достатнє фінансування для цього. Навіть ті хто має достатні ресурси, прагнуть до їх більш ефективного використання.

З поширенням OpenStreetMap великі компанії звернули на нього увагу. OSM дозволив їм закривати прогалини в даних, які присутні в наборах, що вони купують у комерційних постачальників. Через відкриту природу проєкту та політику заохочення до участі в ньому корпорації також стали вносити свої відкриті дані в OSM.

Участь корпоративних маперів отримала неоднозначну реакцію в спільноті OSM. Одні учасники давали схвальні або нейтральні відгуки, в той час, як інші скаржились на те що корпоративні мапери робили те, що з точки погляду місцевих маперів не збігалось з їх уявленням про мапінг, його цілі, мотивуючи це тим, що їм на місці краще відомо, де, що і як треба робити.

Однак, через те що OSMF не встановлює формальні правила щодо того, яким чином, якими теґами позначати ті чи інші обʼєкти нашого світу, в OSM присутній певний ступінь саморегулювання поруч з анархією.

Правило використання будь-яких потрібних маперу теґів співіснує з процесом затвердження теґів для позначення обʼєктів. Ви можете вигадувати власні теґи, способи позначення обʼєктів, і говорячи на чистоту, ніхто не може вам заборонити робити це, однак в той самий час в OSM вже може існувати інша схема для їх позначення. В такому випадку вам треба бути готовим до того, що хтось з маперів може трактувати ваш мапінг помилковим та переправити ваші власні теґи чи спосіб мапінгу та той з яким вони (мапери) більше обізнані.

Такий дуалізм не сприяє зменшенню витрат на роботу з даними з боку їх споживачів. Вам потрібно постійно відстежувати усі наявні зміни, щоб дані, які ви використовуєте у власних проєктах, були зажди актуальними та перевіреними. Окрім можливих помилок, неточностей, в проєкті можуть бути присутні навмисно спотворені кимось дані. Хоча й відсоток таких даних знаходиться в межах статистичної похибки вам не хотілося б, що ваші клієнти з таким стикнулись4. Вам не хотілося б, щоб ваш внесок в дані постійно перекручувався, а й іноді видалявся з проєкту, а вас піддавали критиці через примхи інших учасників. У вас не буде іншого виходу, як шукати спосіб зберегти ті зміни, які є важливими саме для вас, вашого проєкту чи бізнесу, що також вимагає додаткових витрат.

Насправді Правління ОСМФ має лише номінальну владу в проєкті та переважно опікується фінансовими та юридичними питаннями: збором коштів на фінансування роботи серверів, на яких зберігаються дані та працює потрібна для функціонування проєкту інфраструктура; та коштів для проведення щорічної глобальної конференції State of the Map. Вся інша робота делегована в робочі групи. На відміну від Правління, члени якого обираються учасниками Фундації, склад робочих груп формується не в такий прозорий спосіб. Можна навіть сказати, що формування робочих груп відбувається на принципах меритократії, що може межувати з непотизмом. Звісно, за кермом автобуса ніхто б не хотів бачити ненавченого водія. Для цього потрібен певний досвід та знання. Для обслуговування серверів потрібні одні навички, для роботи з юридичними справами інші. Однак, навіть якщо в складі робочих груп знаходяться найдосвідченіші та найдостойніші члени, у мене виникають питання, чи відповідають їх дії заявленим принципам, коли вони нікому не підзвітні. ОСМФ, делегуючи повноваження робочим групам майже не має важелів контролю та впливу на їх роботу. Серед членів Правління ОСМФ немає чіткого розподілу щодо підзвітности робочих груп. Деякі робочі групи діють майже 100% автономно.

Пару років тому в обговоренні в списку розсилки підіймалось питання щодо протидії можливому захопленню контролю над проєктом з боку корпоративних учасників. Якщо хтось захоплює контроль, то хтось його втрачає. Хто насправді контролює проєкт? Це риторичне питання, на яке може дати відповідь ОСМФ впорядкувавши в першу чергу організаційні питання щодо існування та діяльності робочих груп, порядку їх формування, ротації учасників в робочих групах та їх підзвітності Правлінню, створені більшої прозорості в їх діяльності. Також, кожен учасник будь-якої робочої групи має чітко розуміти, що він чи вона не зможуть бути інкогніто ховаючись за своїм псевдонімом в проєкті. Їх вступ до робочої групи робить їх публічними особами проєкту зі всіма витікаючими з цього наслідками. Майбутнє ОСМ в першу чергу лежить саме в створенні та підтриманні прозорості в діяльності не тільки Правління ОСМФ, а й в діяльності його робочих груп.

Через таку непрозорість корпоративним учасникам важко знайти відповідні канали спілкування, зрозуміти рушійні сили, які впливають на прийняття рішень, та зі свого боку мати певний вплив на розвиток всього проєкту. Все ж таки вони дають кошти не на благодійність. Ці кошти розглядаються як інвестиції в майбутнє не лише ОСМ, а і його учасників, як корпоративних, так і аматорів.

Відсутність конструктивного діалогу між спільнотою (лідерами думок) ОСМ та корпоративними учасниками стала вирішальним фактором для створення паралельного керівного органу, який має на меті, в першу чергу, створення зрозумілих правил взаємодії між його учасниками.

Читаючи обговорення на новому форумі спільноти ОСМ стосовно Overture Map можна побачити весь спектр думок, від захоплення до прямого неприйняття. Хтось каже, що це краще що могло б відбутись для ОСМ, інші навпаки не поділяють цього оптимізму. Створення Overture Map це як додавання нових дріжджів до старої закваски, ОСМ може отримати новий поштовх для інновацій та подальшого розвитку, переоцінки ролі та значущості проєкту для всіх. Або ж навпаки, вже не мати сил на створення чогось нового, і тільки повторювати колись давно вивчені трюки.

Тепер мʼяч на стороні Overture Map Fundation. Чекаємо наступних кроків від них.

>> Що означає створення Overture Map для майбутнього OpenStreetMap? (частина 2)


  1. Заява про створення Overture Map Foundation – https://www.linuxfoundation.org/press/linux-foundation-announces-overture-maps-foundation-to-build-interoperable-open-map-data 

  2. Повний текст Ліцензії Open Database License – https://opendatacommons.org/licenses/odbl/1-0/ 

  3. Про Фундацію OpenStreetMap — https://wiki.osmfoundation.org/wiki/About 

  4. New York renamed ‘Jewtropolis’ in map hack – https://www.bbc.com/news/technology-45354311